БАЙКА "ЛИСИЦЯ І ХОВРАХ"

Леонід Глібов


— Куди се ти, кумасенько, біжиш?

Даєш, неначе з ляку, драла,—

Гука Ховрах,— ні на що не глядиш,

Мене б то й не пізнала!

— Ох, голубе! — Лисиця застогнала,—

Бодай би вже й не жить,

Як отаке терпіть!

— Що ж там таке? Яка причина? —

Ховрах допитує куму.

А та йому:

— Напасть мені! Лиха година!

Як кумові свому,

Скажу тобі усе по дружбі:

Оце я, бач, була на службі…

Наставили мене суддею до курей,

Я їх кохала, як дітей;

Всьому порядок подавала;

І не доїм, і не досплю;

Усе було труджусь, роблю —

Аж з тіла спала.

Всі добрість бачили мою,

Бо всі жили, мов у раю.

Ні з кого по сей день не брала я й

пір’їнки.

А що ж за те кумі твоїй?

З очей прогнали!!. Боже мій!

За що, про що і за якії вчинки?

От, справді, світ тепер який

Бридкий!..

А все се лихо брехні діють.

Як здумаю — печінки тліють!

На мене хтось та набрехав

(Бодай би той добра не знав!),

Що я хабарики лупила…

А щоб я, куме, хліб так їла,

Коли хоч шаг з кого взяла,

Коли хоч раз душею покривила!

Скажи, чи я ж коли така була,

Щоб сії капості робила?

— А що ж, кумасенько моя,—

Ховрах мовляє так Лисиці,—

Був гріх,— частенько бачив я

У тебе пір’ячко на пиці…


Бува, у службі чоловік

Все стогне, каже: жити важко!

Неначе доживає вік

Або останній руб насправжки.

І віру ймеш йому під час,

Бо знаєш або й чув не раз,

Що жінку він узяв без віна

І сам, сердека, сиротина.

А потім бачиш — той бідняк —

Хто його зна, коли і як —

Землі накупить, хазяйнує;

А далі так собі панує,

Що на!.. У суд не йти брехать,

А як утерпіть, не сказать,

Як той Ховрах мовляв Лисиці,

Що видко пір’ячко на пиці?..

Байку читають - Маргарита Бордіян та Павло Федорченко
Художні рішення - Вова Царьков та Ганна Старкова
Режисерка - Яніна Зеленська
Враження та ідеї учасників обговорень Розмовного клубу БайкиХАБ про зміст байки "Лисиця і Ховрах":
Хабарництво і користолюбство часто ховається за вдаваною щирістю, вразливістю і слабкістю.
Брехуни люблять захищатися вдаваною спантеличеністю та образою на звинувачення
Люди, які насправді мають великі статки, часто намагаються здаватись біднішими.
Невідомо, як часто Лисиця брала хабарі. Варто оступитись один раз – і всі запам’ятають тільки погане.
Ховрах теж неоднозначна фігура. Може бути правдолюбцем, а може бути і зловтішатися з того, хто потрапив у халепу. Є такі ховрахи, коли тільки і чекають, коли ти схибиш.